Василь Фляк piosenki
Utwory wykonawcy:
Балада про любов
Коли вода всесвітнього потопу У береги свої вернулась знов, Із піни обмілілого потоку На сушу тихо вибралась любов І розчинилась в просторі до строку, І строк на землю цю уже прийшов. І диваки (ну як таким не буть?) Вдихають суміш цю на повну грудь, Ні нагоро...
Коні норовисті
Вздовж обриву, над проваллям, по самісінькому краю Я нагайкою щосили своїх коней поганяю, - Щось повітря мені мало: вітер п’ю, туман ковтаю... Чую в згубному завзятті: пропадаю, пропадаю! Ну повільніше ви, коні! Пригальмуйте же ви! На тугий не зважайте батіг....