Kroda piosenki

Perszi skażeni hromu rozkaty Czyste powitrja pronyzujut' – Tak zawżdy nawesni na Naszij zemli. To hrozy snih ostannij zmywajut'... B’jut' bojowi barabany Wesny – Doszczamy j hromamy. Wisnyky perszych traw – wony, A suputnyky jich – chołodni tumany. T...

W łuczach woschodjaszczeho Sołnca Bahroweet łedjanoj pokrow, Tot, czto osipaw, chołodom skował, Opłeł pautynoju snow. Ynej Krowy mercaet, yskrjas', Ałim prachom osipajas', taet Krowawimy strup'jamy zapekajas', Czerneet, tuskneet, pilju ysczezaet... S...

...Oj, jak buło z-za obriju Wypływały knjażi czowny: Ratnykiw sotni – czyselna drużyna Iz Kyjewa na Wizantiju ruszyły... Błystiły meczi ta sztandarty Peruna – Stychały Dniprows'ki porohy! Strimko łetiły czowny Swjatosława – Nesły ż jich bo wnuky Strybo...

...Kriz' skrehit mecziw Ta pljamy worożoji krowi; Kriz' połum’ja boju Ta poranenych stohin – Skyń prymaru, zupynys'! Bo ty wże mertwyj, wojin!.. Otjamsja j zbroju opusty Stomłenoju rukoju; Ozyrnys'! – Walkiriji wże za toboju! A połe wkrywajut' worożi trupy,...

Безмолвная серость туч грозовых, В болота зеркале отражаясь, Всплески зарниц дарила земле, Лесной тишиной восхищаясь. Ветра порывы врывались туда, Где шумело лишь листьев паденье. Печалью обдало чертоги мха В безмятежном болот запустенье. Нарушая покой – Гро...

З дощу зіткане простирадло Сутінок туманом стине, Сірим саваном похмурим З неба краплями полине... Велич хмар заметушилась, Розриваючись на плями. Грізно вдарили у землю Грому палиці коряві. Гнів нестримний блискавичний Полихнув холодним сяйвом – Люто срібно...

Здохніть разом з вашим Богом! Цвяхами тлінні тіла розіпніть, Для вознесіння додайте вогню Та разом з святими своїми згоріть! У ваших храмах колись власні Меси влаштуємо ми! Й побачите ви, як на ваших іконах Проявляться образи наших богів! В тліні св...

В лучах восходящего Солнца Багровеет ледяной покров, Тот, что осыпав, холодом сковал, Оплел паутиною снов. Иней Крови мерцает, искрясь, Алым прахом осыпаясь, тает Кровавыми струпьями запекаясь, Чернеет, тускнеет, пылью исчезает... Сколько крови пролито на эт...

Где был рассвет - теперь закат. Где солнце было - ночь настала. В хрустальном взгляде воцарился ад, Сквозь мрак тумана сердце биться перестало. И в пламени струящейся крови сон грезится сквозь раны. Внутри тумана прах Земли, вокруг него... Паденье со ска...

Поплач мені, Річко... Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: "Зрада!" Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?! Хто занапа...

Осень... Листья, прожилок рунной вязью испещряя, Красным окрасит, золота блеск не щадя... Осень... Туманом укроет, грязную слякоть скрывая, Утонет в холодных каплях дождя... Зима... Буйства вьюг принесет, завывая, Бестией рвутся спесиво ветра... Зима... Льдам...

Це все – Наша Земля! Наш Рідний Край! Це – Батьківщина твоя й моя, Завжди це пам’ятай! Слався в віках, завжди жива, Земле моя! Україно моя! Мати – країна, в світі єдина – Вільна, могутня, велична, старовинна! З Діда-прадіда онукам-нащадкам У спадок лишилась...