Anno Domini piosenki

Tysiąc pięćdziesiąt lat, tysiąc pięćdziesiąt prawd,C Tysiąc pięćdziesiąt chwil, tak ma być!FC Tysiąc pięćdziesiąt dróg, tysiąc pięćdziesiąt leczCF Jedno państwo, kościół i jeden chrzestFC Tak to już pora przyjść,C Wiara źródłem chce dziś być,C Twoja wia...

1. Znowu pytasz mnie, dokąd zmierza sen historii twej - jak rzeka. Nowy dzień odkrywa drugi brzeg. Uwierz! Ojczyzna to jest pewnik. Ref.: Wierności dróg, ułańskich cnót, szacunku dar dla świtu prawd, polskości chleb, hojności gest, znajdziesz nurt....

Не перехрещуються стежки і алеї – згорнувся простір в безліч краєвидів. Цвіркочуть камені у горах Галілеї, а може зорі, що у небі хтось розкидав. Виття шакалів, тріск вогню, води дзюрчання, південний Місяць крізь діру печери, кущі, колючки, вітру колиха...

Долаючи час і простір, лінії і перспективи лечу я до тебе в гості крізь дріб монотонний зливи. Крізь дріб монотонний зливи я бачу дерева й хати і неба обличчя дивне між гіллям дубів пихатих. Між гіллям дубів пихатих сховалось воно у кронах. Питаю –...

Там білий камінь і червона глина, і гілка пальмова у павутині, і різних храмів стародавні стіни, вклоняють перед Богом свої тіні. Пісок гарячий і гарячі голови, за серпантином пагорби і ями, і стежки, що Господь протоптував, своїми, а не нашими ступням...

Коли місяць був повний-повний проти контуру старої кірхи, плив чорт у чорному човні, розганяючи веслами зірки. Приспів: Співало повітря, співало пісню кольорову; блукали ми, блукали у ніч казкову. Коли місяць був жовто-гарячий, за кірхою блюзи вовч...

На відлунні великих шляхів живемо ми, з нами поруч Господь за подіями спостерігає, він живе недалеко – ліворуч, і за небокраєм, але стежки його несподівані і невідомі. Я йду із далеких країв, де лікуються рани, там біле сонце пече – доки небо засмагне,...

На початку ХХІ сторіччя бачу апокаліптичні сни. Вся історія відбилась на обличчях. Біг. Утома. Вдома. Вдалині. Смуги світла, швидкості незвичні, крізь краплини проливних дощів вимальовують химери електричні еклектичні знаки нових слів. На початку ХХІ...

Пройде день, пройде ніч, пройде безліч облич, я облишусь у хмарних снах. І проступить на мить чи то постать, чи – віть на спітнілому склі вікна. Пройде день, пройде рік, я піду по той бік туманів, вітрів та імен. І прийде за тим чи то згадка, чи – д...

Ч.1 Секунда самоти Хвилею зітхає море хиже, ковтає подих цей тиша, і час зупиняє і на нас чекає – секунда найцінніша – Секунда самоти. Небо споглядає наше полум’я, лягає хвиля спати – знаю я: все завмирає, і на нас чекає – секунда, що єднає – Сек...

Я бачила світло близьке і далеке водночас, іздалеку голос тихенько сказав мені Слово. Ніжність до ніжності, тіло до тіла, любов до любові, вічність до вічності – знову і знову. І чути, як дихає час ритмічно, неспішно, споглядає він нас, його очі скляні т...